Ой, на горі та женцї жнуть.
По-переду Дорошенко.
Веде своє військо славне запорозьке хорошенько.
Посерединї пан хорунжий:
Під ним кониченько, під нім вороненький сильне дужий.
А по заду Сагайдачний,
Що проміняв жінку на тютюн та люльку, необачний!
Гей, верни ся, Сагайдачний!
Візьми свою жінку, віддай тютюн-люльку, необачний!
Менї з жінкою не возить ся;
А тютюн та люлька козаку в дорозї знадобить ся.
Гей, хто в лїсї, озови ся!
Та викрешем огню, та запалим люльку, не жури ся.
|