в селян. Забираннє ж потрібної худоби важким тягаром лягало на селянську господарку і через те не диво, що багатьом селянам було дуже прикро поносити з конечности такі втрати. Так, селянин с. Орловця, Коваленко, коваль[1], коли ватага Залїзняка зайняла в нього пару коней, сам рішив ся йти за ватагою і десь при відпочинку випросити коней назад. Залїзняк ішов тодї з Смілої на Черкаси і Богуслав. І от Коваленко коваль, іде з ватагою, не вступаючи до її гурту, спершу до Черкас, а потім і до Богуслава. Скрізь він невідступно просить гайдамаків віддати йому його власність і очевидячки так вспів набриднути їм, що вони його міцно побили. Тільки після сього він рішив ся без коней вернутись до дому, при чому сам він вже не міг дійти і мусив найняти чоловіка, що довіз би його в Орловець (с. черк. пов. над р. Мідяною на. С. Півд. С. від Городища). В Орловцю він промучив ся два тижднї і вмер від гайдамацьких побоїв. Був, правда, донос на сього коваля Коваленка від селянина з того ж села Білоусенка — нїби він Коваленко не конї ходив визволяти, а сам пристав до гайдамаків, що б розбивати з ними разом і нїби побили його не гайдамаки, а ті, кого він грабував. Але сей донос, як виявилось, Білоусенко зробив для того, що б відвернути увагу польських команд від його власної справи, бо його син пішов з гайдамаками і був десь убитий. На тодішні порядки, Білоусенка самого могли схопити замісць сина і от він обмовив Коваленка коваля, тодї вже небіжчика, та ще додав, що нїби вернувся коваль до Орловця зі здобичю і здобич ту віддав синови Грицькови. Замір був влучний. Про Білоусенка самого забули і він вспів втікти за границю, а Грицька Коваленка коваля забрали і відправили до Корсуня за батькову провину. З Корсуня-ж привезли в Кодню, але там його виправдали; після довгого увязнення його випущено на волю. Викази Грицька Коваленка перед судом були нам головним джерелом сих відомостей.
Цїлком анальоґічний з Коваленковим випадком маємо ще випадок з Іваном Воробченком, селянином з села Камянки (м. чигир. п. над Тясьмином на З. від п. міста)[2]. У нього те ж
