рів опісля. Гайдамаки ж, як їх величали на судї, скінчивши з унїятськими скринями, заходились шукати поповича, а потім і самого попа. Сина вони зараз знайшли самі. Вони обмотали його віжками за шию і притягли до воза, що на нїм збірались везти його до Залїзняка в Корсунь. Були одначе і з завадівцїв помічники в сьому дїлї; особливо відзначались при сьому двоє громадян — Федір Кулїш і Назар Овсієнко. Шукали ще гайдамаки й попа та, не знайшовши, вийшли з села. За те не кинули шукати самі завадівцї, і Грицьку Василенку і Лазарю Яременку (сього останнього потому місяцїв за три пізнїйш „Piorun ubil“) вдалось знайти поgа схованим у бурянї. Його виволокли звідти за волоссє і бороду, страшенно побили і потягли до корчми. Але коли се робилось, то нї гайдамаків, нї Старшевського з громадянами Савкою Війтом (отаман), Іваном Василенком титарем, Іваном і Гнатом Кушененками і Степаном Дзюбенком вже не було в селї: вони йшли тодї в Корсунь. Дїло в тім, що гайдамаки зажадали, щоб завадівцї з хлїбом-сїлю вислали в Корсунь до Залїзняка своїх заступників з попом на чолї на ралець. Відмовити було б не можливо, як доводив Старшевський, бо тї села, що не виходили до Залїзняка з хлїбом-сїлю, він казав своїм гайдамакам нищити в пень. Завадівцям же не випадало в сїм разї противитись ще й тому, що вони не могли не співчувати Залїзнякови.
Виборцї рушили до Корсуня пішки слїдком за возом, на якім везли Василя Фалинковського Савко Василенко і Степан Дзюбенко, що мали його спеціяльно пильнувати. Тим часом се опісля дало привід обвинувачувати Старшевського в намірі виставитись перед Залїзняком не тільки принесеннєм хлїба й соли, але й доставою йому для нелюдської помсти поповича унїята.
Дїставшись до села Карашинця (канїв. п. над Росю на С. від Корсуня), подорожні відпочили коло чиєїсь хати і тут же їх наздогнали їх односельцї Іван Кулїш, Назар Овсїєнко, Данько Дубиненко і Кирило Василенко, наймит, що виїхали з Завадівки пізнїйш і відпроваджували до Залїзняка відшуканого ними попа Миколу Фалинковського. Всї, що приїхали, позлїзали з возів і згромадились коло хати, закурили люльки, а конвоїри попа принесли з свого воза збан горілки і почали нею частувати всїх, не забули і самого Миколи Фалинковського.
