ватаги їх були анальоґічні з татарськими загонами, що вели акцию на близу головних сил; вони нищили ворога в тих місцях, де ще не було орґанїзованої оборони. Все що-йно висловлене, звичайно, вимагає подрібних потверджень. Вони містять ся, як думаємо, в виложених низше характеристиках окремих ватажків, більших і меньших, при чому одначе, укладаючи сї характеристики, ми не мали на метї вияснити тільки військовий бік справи, а старались змалювати дїячів руху р. 1768 всебічно, на скільки дозволяли на те добуті дати.
Максим Залїзняк, сей „główny watażka“ і „princypał hajdamacki“[1] в кодненській книзї виступає не часто. Нї сам він, нї цїла маса селян і гайдамаків, що з ним була, не підпали суду військово-судової комисиї в Коднї, тому і в судових паперах, використаних нами, він не може брати виднїйшого місця. З тих же багатьох гайдамаків його ватаги, що підпали кодненському судови, в наших документах здибаємо тільки чотири особи,[2] але всї вони не визначні і до того ж тільки один з них побував з своїм ватажком в Уманї і иньших місцях, де Залїзняк найбільше дав ся в знаки. А про те і в тих не багатьох документах, де в нас іде мова про Залїзняка, всеж таки є ряд відомостей, придатних для вияснення особи „glównego watażki“, а разом з тим і для змальовання характера руху р. 1768.
Відомий шлях, що перейшов Залїзняк в самім початку повстання з сполученими силами повстанцїв. Вийшов він з своєю ватагою в кінцї цьвітня р. 1768 з Мотронинського лїсу (в теперішнім чигир. п.) і послїдовно побував в Медвідовцї (містечко чигир п. над р. Тясмином і Медвідовкою на Зах. Півн. Зах. від п. міста), Жаботинї (містечко черк. п. над р. Жабянкою або Вязлою на Півн. Зах. від п. міста), Смілій, Черкасах, Корсунї, Каневі, Богуславі, Камянім Бродї (с. звенигород. п. над р. Білим Тикичем на Зах. від Лисянки), Лисянцї (м. звениг.
