нормальнім суспільнім устрою Річи-посполитої. Для нас сї причини ясні й зовсїм льоґічні: селянську масу, не вважаючи на довге і сильне противленнє, закріпощено, позбавлено ґрунтів і всяких, навить найелєментарнїйших горожанських прав. Її повсечасно дражнили шляхтичі безграничною і безконтрольною своєволею. Окрім материяльного гнета селян роздражнено й дуже нелюдськими релїґійними нагінками для запровадження унїї. В кінцї польський уряд і суспільність не постарались дати селянам яку небудь, хоч би як убогу, найелєментарнїйшу осьвіту. При такім устрою наслїдки, розумієть ся, могли бути тільки сумні. Покривджена, ображана і роздражнена маса мусїла, розумієть ся, підняти ся при першій нагодї, з першого лїпшого імпульсу, і вибух сей за для повного браку горожанського розвитку й гуманної осьвіти, мусїв виявити ся в формах дуже нелюдських і крівавих.
„Що до шляхетських репресий, котрі на наш погляд труднїйше виправдати, бо вони виходили від верстви більш осьвіченої й забезпеченої з кождого погляду, а до того тягли ся надто довго (4 роки), тому мали характер не вибуху або хвильового запалу, а систематичної, вирахованої пімсти, — то й про них теж можна сказати, що нелюдськість сих репресий пояснюєть ся станом суспільности в тім часї: осьвітою шляхетської верстви, дуже поверховною й порожньою, далеко низшою від того рівеня прав, на котрім встигла стати ся верства; тенденциєю суспільної орґанїзациї, занадто сторонничої, ексклюзивно-клясової. В таких обставинах, розумієть ся, всяка селянська реакция, замісь викликати потрібні заходи коло забезпечення суспільного устрою дорогою уступок і якогось задоволення потреб мас, — могла викликати тільки почуттє пімсти, що виявлялось в нелюдскостях відповідних до пережитого страху.“
Сї слова можна прикласти взагалї для оцїнки народнїх рухів на Українї-Руси XVI–XVIII в., в межах Польської й Росийської держави.
Що до нашого видання, то переклад працї д. Шульгина належить д. М. Вороному; до нього долучено показчики для т. XIX і XX, споряджені д. П. Рондяком; друку тому доглядав д. М. Павлик. Важнїйші друкарські похибки
