Н. Л. РУБІНШТЕЙН
Питання про феодалізм у Київській Русі за останній час ставилося вже не раз і спеціяльно в марксівській історіографії, але й до теперішнього часу не має належного пророблення.
Причину до цього треба шукати в тій владі над істориком, що до теперішнього часу зберігає традиційна історична схема міської торговельної Руси. Феодалізм, яко певна система господарчого укладу, соціяльних та політичних відносин, виключається цією старою схемою; сеньйоріяльні відношення не можуть бути вміщені до її рямок. Несумісність цих двох концепцій, може бути, особливо яскраво виступає в роботі С. В. Юшкова „Феодальные отношения в Киевской Руси“[1]), яка нещодавно з'явилася, де є спроба з'єднати те, чого з'єднати неможливо.
Питання про феодалізм у Київській Русі ставить перед істориком двоє основних завдань: завдання критичного перегляду теорії торговельної Руси — питання про характер стародавньої торговлі та про місто Київської Руси; позитивне завдання вивчення стародавньої сеньйорії, яко основної організації феодального — точніше сеньйоріяльного, за вдалою термінологією Флакка, — укладу.
Сама доба сеньйоріялізації може бути віднесена з доситньою певністю до кінця ХІ—ХІІ століття[2]).
Два спеціяльні нариси, що надруковано нижче, мають на меті розглянути два соціяльні інститути Київської Руси за цей період, переглянути питання про смерда та закупа — двох членів складаючої сеньйорії.
Інститут закупництва Руської Правди неодноразово розглядався дослідувачами у нашій історичній і, головним чином, історико-юридичній літературі, як у загальних працях з історії російського права, так і в окремих етапах. І коли, не зважаючи на це, він до теперішнього часу не одержав задовольняючого однозначного вирішення,
- ↑ Вчені записки Сарат. Державного Університету т. III, вид. 4. Саратов, 1925 р.
- ↑ Це хронологічне відношення доби сеньйоріялізації дано мною в моїй статті „Западные пути торговли Украины — Руси" — Вісник Одеської Ком. Краєзнавства ч. 2 — 3. Одеса, 1925 р.— До цього ж періоду віднесено процес сеньйоріялізації в загальній роботі С. В. Юшкова.
- ↑ Текст так званої Правди синів Ярослава — другої частини короткої редакції, за Гетцем (II ред.) Руської Правди, цитується за Академічним списком; простора (III ред.) — за Карамзінським списком.
