Сторінка:Наталія Кобринська. Оповідання. 1929.pdf/276

Ця сторінка вичитана

так жаль було видавати гроші, та лише тому видала їх, що хотіла конче повеличатися капелюхом. Але коли тепер хочуть їй гроші вернути, то була б дурна, якби цього не використала.

— А може то не правда, може сусідка лише так говорила? — насувалось їй на думку.— Купити не купити, а поторгувати можна, чому не піти самій та не запитатися?—думала резолютна Гінда.

Багачка справді рада була купити капелюх, бо ніяк їй було їхати до більшого міста. Гінда перерахувала всі видатки, та ще наложила двад'цять крейцарів. Багачка не хотіла стільки дати, і обі зачали довго торгуватися.

Врешті згодилися—Гінді вернулися всі видатки, ще й п'ять крайцарів лишилося їй заробітку.

То був добрий гешефт.

274