Ця сторінка вичитана
XVI
Да понявъ собѣ паняночку — |
Якъ бы то ни було, чы жывъ, чы вмеръ винъ, а я, щобъ памнять ёго не зусѣмъ слызла зъ свѣта, задумавъ выпечататы, на первый почынъ, ци ёго казкы; а тамъ, колы воны прыйдуцьця понутру нашому козацству, — якъ Пану Головѣ, — выпечатаю ище дещо ёго жъ роботы. Правду мовыть, кумъ мій ничого самъ на папиръ не клавъ; але булы добры люды, що выслухавшы було его казаньня, або спѣваньня, пислѣ того запысовалы