кого запозичив — чи Самовидець у Граб'янки, чи Граб'янка у Самовидця, як виявилося нині, М. О. Максимович помиливсь у своїй гіпотезі, що вступ до літопису Самовидця позичено у Граб'янки. Карпов-же, виступаючи проти цієї Максимовичевої гіпотези, сам зробив іще більшу помилку, гадаючи, начебто вступ цей оригінальний[1].
Проф. В. Б. Антонович в своїх лекціях про джерела з історії України, що їх він викладав на початку 80-х років, не багато говорить про літопис Самовидця, мабуть через те, що тоді вже було надруковано розвідку Ор. Ів. Левицького. Він каже, що літопис різниться од давніх західньо-руських літописів — автор його не чернець, а з нього військова людина, що брала участь у війнах Богдана Хмельницького і дуже добре знала про тодішні політичні справи, — він добре освідомляє нас про боротьбу Хмельницького, про зносини його з чужоземними урядами. Це є власне самовидець подій і одна з найкращих пам'яток історичного письменства. Разом з яскравістю ми бачимо у автора чималу об'єктивність. І В. Б. Антонович поділяє, як і Ор. Ів. Левицький, літопис на дві частині — першу до 1672 р. і другу до 1702 р. Перша — це більш історичне оповідання, друга — більш літопис. Його значіння збільшується ще й через те, що в ньому багато таких оповідань, яких нема в инших позадніх літописах, із великим числом побутових подробиць.
Щоб показати докладніше, якою мовою було написано літописа Самовидця, наведено тут троє уривків з нього: один про причину повстання Богдана Хмельницького, як зразок міркування автора, другий про Ніженську Чорну Раду, як зразок його яскравого оповідання, третій про Самойловича — як зразок його характеристик.
- ↑ Згадує про літопис Самовидця Карпов ще й у другій своїй монографії «Крит. Обз.», М. 1870.
