— А мені найбільше подобалося, як ми йдучи на Відень бачили з горбів по дорозі, як утікали перед Тобою німецькі відділи. Точно, як птиці перед бурею!
Бачив, що вона не звертала ніякої уваги на його невдачу й тішилася тільки проявами його сили. Чув любов її й був щасливий, дуже щасливий.
— А не знаєш, запитала, чому циганка перервала предсказування моєї будучности?
Цікаво вдивлялася в його очі.
Сулейман споважнів і сказав:
— Мабуть тому, що тобі предсказує будучність сам Аллаг.
— Нехай діється воля Його! додала так щиро, якби на хвилинку блиснула в ній її давна віра.
І разом увійшли в прекрасні кімнати угорських королів.
Муеззіни зачали співати пятий азан на вежах струнких мінаретів. На Дунай лягала чудова тиша ночі і птиці змовкали в густих очеретах.
Сулейман Величавий схилився з жінкою на диван молитовний, обоє обличчам обернені до Мекки.
Обоє молилися до Бога за життя, яке ще було перед ними — дивне життя.