мужчин (одяги стояли на деревляних моделях), обіймати, робити їм гарні завої й турбани. Все — на моделях.
Настуні ся наука зовсім не сподобалася. Вона просто не могла собі уявити, як можна цілувати когось иншого, крім Стефана. Але пригадала собі слова Ванди й задумалася.
І сеї ночі довго не могла заснути. Думала про все, що бачила й чула в тій дивній школі. З одного була вдоволена: з припущення, що вона сама провадити-ме науку в напрямі який цікавити-ме її. Була спритна. Вже першого дня зміркувала по поведенню учителів, що се може їй удатися. Успокоєна тим, заснула твердим сном.
Скоро помітила Настуня основну ріжницю між своїми обома учителями. У Абдуллага не було иньшого Бога, крім Аллага, не було иншої влади, крім султана, не було иншого світа крім мусулманського. Він був добрий і навіть приємний чоловік. Але пригадував їй вола в кераті, дцо крутився все в оден круг, хоч часом той круг був доволі широкий і гарний. Абдуллаг з захопленєм оповідав про велич султанської влади, про красу столиці і палат Падишаха, про його сади цвитучі, про пишні одяги його двора, іпро силу його військ, про далекі країни, які підлягають його владі, про їх багацтва і красу, про всю величність сходу. Але всьому основа була у нього призначіння. Все буде, як має бути, як Аллаг призначив. І в тім основно ріжнився він від Італійця. Так основно, як ріжниться схід від заходу.
Річчі в усім підчеркував, вагу і значінне людської думки, підприємчивости і праці. Навіть у тім, що" очевидно мусить бути — говорив — може людина робити важні зміни.
Любила його за сю думку. Бо ні на мить не покидала своєї мрії про утечу, про те, що колись вирветься з сього чужого їй світа, куди її насильством запроторили й учили, крім потрібних річей, — поцілунків і залицянь. Ненавиділа сю „науку" рівно сильно, як любила ту науку, яку їй подавав Річчі. З переняттєм слухала його оповідань про чудові будівлі італійські, про „Царицю Моря“ Венецію на 122 Островах, про золоту книгу її родів, про її Велику Раду, про могутність Дожі, про оловяні тюрми в підземеллях, про високі школи у Фльоренції, про Ватикан у Римі та про всі дива епохи Відродження.
47
