Що він іще вчера робив? Де був? Що бачив? Що зробив? Про се ніхто не знає й навіть не питає. Темрява і темнота, в якій ревуть аноніми і псевдоніми.
Доки так буде й доки бодай розумнійші одиниці не уважатимуть своїм обовязком, довідатися докладно про життє і підготовку тих, котрі пишуть, говорять і хочуть провадити народ, — поти ми з хаосу й замішання не вийдемо.
Виходячи з того становища, що для оцінки праці кождого треба знати ціле його життя, подаємо тут життєпись дійсного члена нашої Академії Наук — Наукового Товариства імени Шевченка, Вячеслава Липинського, відновителя державної ідеольоґії української землі та її народу. Дані до сеї життєписі взяли ми вже давно з біоґрафічних даних, котрі є в актах Наукового Товариства ім. Шевченка й доповнили їх новими на підставі того, що появилося у пресі.Вячеслав Липинський, син Казимира і Кляри з Рокицьких, уродився 5 (17 ст. ст.) квітня 1882 р. в селі Затурці, Володимирського повіта, на Волині. Вячеслав Липинський учився в ґімназіях у Житомирі й Луцьку на Волині та в Київі, де і скінчив ґімназію. У війську служив при кавалєрії, в драґунськім Рижськім полку, що був стаціонований у Кремянці, на Волині. Опісля студіював аґрономію й історію в університеті краківськім, де студіювало багато визначних Українців, як нпр. наш славний письменник Василь Стефаник. Історичні й соціяльні студії продовжував Липинський ще за границею,
