Цю сторінку схвалено
Вячеслав Липинський
ВІДНОВИТЕЛЬ ДЕРЖАВНОЇ ІДЕОЛЬОҐІЇ УКРАЇНИ.
Українське письменство і публичне життє взагалі ніколи не визначалося бажаннєм, пізнати своїх провідних людей. Ми досі не маємо ні одної докладної життєписі ні одного з наших діячів — за тисячу літ нашої історії! І се одна з головних причин, чому у нас можуть колотити народом усякі людці зпід темної зьвізди та робити страшне замішанє „іменем народа”. Якраз тому панує у нас такий хаос, якого нема у жадного иньшого народу на світі. У нас ніхто не знає, хто є ті аноніми (безіменні людці), котрі в ґазетах лають всіх і вся тай кажуть, що „заступають інтереси народні”. Звідки ті людці? Де, коли й чого вони навчилися? Де і яку службу виконували? Де практику відбували? Що досі зробили? Ніхто навіть не думає про те. Наш загал привик казати: „Але всипала (та або ся) ґазета!” А хто в тій ґазеті „сипав” і „сипле”?
