вітрогонка, хоч і весела і любить жарти, і сказати правду з характером.
— І я це спостерігаю і вам йму віри. Але знаєте що? Ми з Санею ніяк не зійдемо ся в деяких принципах, сказав Комашко. Вона людина правдива, щира, непотайна; мислить і говорить сьміливо, часом різко й гостро. Іі пересьвідчення правдиві, гуманні. Але вона в кінці всього — козмополітка. Нашого украінського національного, народнього питання вона або не розуміє, або не має до його симпатіі. Я бажаю, щоб моя жінка була зо мною однакових пересьвідчень, однакових принципів. З ворогом моіх принципів, таким як Санина мачуха, я з роду-віку не оженю ся, хоч-би вона була гарна, як картина.
— Не оженю ся я й з такою панною, котра буде виганяти з сіміі, з дому національний украінський дух, народний украінський язик, сказав Мавродін.
— Козмополітизм знайшов в Сані добрий ґрунт, сказав Комашко; хоч вона по батькові та матері Украінка, але зросла в Кишиневі серед мішанини десяти національностей, не знає ні украінського ні молдавського народа, не знає гаразд мови ні украінськоі ні молдавськоі. Та й мачуха іі йде проти Украінщини і проти мене; вона, здаєть ся, боіть ся мене, боіть ся за свою дочку Маню, щоб я часом не мав на неі впливу.
— Як-же старі стають до вас? спитав Мавродін.
— Старий Навроцький чоловік простий, чесний, зразу полюбив мене, а мачуха скоса поглядає на мене, сказав Комашко, і втопив очи в червоне, тихе небо, неначе в йому шукав собі поради та спокою.
В той час з'явилась на бульварі Саня Навроцька. З нею рядом йшла Надежда Мурашкова. Комашко вглядів паннів, схопив ся і побіг до іх; сьлідком за ним
