рукою обидві половинки вікна. Вікно відскочило і вдарилось об одвірки так, що шибки задзвонили. Вона чула, що іі ніби пашить від огню.
— Ніхто не хоче чаю? спитала Мурашкова, вернувшись до стола.
— Ні, спасибі вам! сказали Комашко і Мавродін.
— То я перемию посуду, сказала Мурашкова і кинулась до посуди. Вона вхопила чайник, кришечка поховзнулась по чайникови і впала на чарки. Скло дзенькнуло, Саня кинулась, Мурашкова зареготалась, вхопила ложечки, ложечки випали з рук і брязнули об блюдечко. Нервний Комашко скривив ся. Саня аж задрожала. В Мурашковоі трясли ся руки. Вона чула, що в неі кров по жилах ходить ходором.
— Ти, Надю, трохи розтревожена сегодня, обізвалась Махновська. Дай лишень, я помию посуду.
Махновська встала і спокійно помаленьку перемила й перетерла посуду. Мурашкова сіла на канапі і неначе вгляділа перед собою великі очи та румяні уста Целаброса. Не бачивши єго довгенько, вона почала єго забувати. Але як тільки Комашко нагадав про єго прийізд, кохання спахнуло в іі серцю раптово, горячо.
— Як ти солідно миєш блюдечко, неначе жертву богам приносиш, обізвалась до Махновськоі Мурашкова і знов зареготалась нервно й голосно на всю хату.
Саня переглянулась з Махновською, а потім з Комашком.
— А знаєте, Викторе Титовичу, що Надя оце напалась на мене за те, що я беру ся до вищои науки? сказала Саня, щоб зачепити Мурашкову і як небудь вгамувати іі нерви.
— Чого-ж це так? сказав Комашко. Вища наука ніколи нікому не пошкодить.
