в коханні? сьміливо спитала в єго Саня, навіть не почервонівши.
— Перший раз на віку. Я нікого ще не кохав так, як тепер кохаю вас, сказав Фесенко, ґраціозно загнувши свій стан і поклавши другу руку на серце.
— А я чула, що ви цего року вже два рази признавались паннам, що страшно, без міри іх любите, сказала Саня. Щож вийде з вашого кохання для мене? Ви хочете мене сватати? Так, чи ні?
Фесенко витріщив очи. На него неначе хто линув холодноі води. Він не ждав таких сьміливих слів од Сані і мовчав.
— Ви хочете мене сватати? знов спитала в єго Саня.
Фесенко з дива просто стовпом стояв, мовчав і тільки дивив ся на Саню. Єго губи розступились, очи стали більші. Він був дуже здивований. Сватати Саню він і в голові не покладав. Він думав тільки пожартувати, намилуватись нею та й покинути.
— Чогож ви мовчите? Що це за знак? Як міні вас розуміти? Може ви злякались моєі сьміливости? Дайте спокій своім нервам. Я підожду, сказала Саня і іі рожеві уста трохи липнули, склались в легенький усьміх.
В Фесенка мигнула думка: борони мене Боже од такоі жінки! З такою ліберальною жінкою пропаде моя карієра: вона мене не повезе в гору, а потягне в преісподню. Ця думка злякала єго і неначе одібрала в него язик.
— Мене вразила ваша сьміливість, ледви спроміг ся він промовити і засоромив ся, почувши свою комічність.
— А мене вразила ваша нечесність і наглість, сказала Саня і, обижена до самого серця, вона крутнулась назад і побігла назустріч Мурашковій.
