Сторінка:М. Покровський. Економичний матеріялізм. 1923.pdf/58

своєрідна, єдина в свойому роді комбінація загальних явищ. Кожну рису вдачі якого-небудь діяча історичного ми можемо пояснити загальними умовами оточення, доби т. и. Наполеон І, наприклад, ненавидів Англію. Вся зовнішня його політика крутилася навколо одного головного завдання: розчавити „коварний Альбіон“. Це була індивідуальна особливість. Проте, коли ми візьмемо всю історію зовнішньої політики Франції з кінця XVI віку, то побачило, що всю її пронизує червона нитка ворожнечі до Англії. Інтереси Франції й Англії в царині колоніяльної політики діяметрально протилежні. А колоніяльна політика XVII віку була віссю економичної політики всіх великих держав: на колоніяльних підприємствах ріс тодішній капіталізм. У всіх великих війнах того часу дуже легко визначити позицію Англії, коли знаємо позицію Франції, й навпаки: коли Англія була союзницею якої-небудь держави, то Францію напевне знайдемо серед її ворогів. За цей час на чолі французького врядування перемінилося багато ріжних „індивідуальностей“: Людовік XIV, Людовік XV, Людовік XVI, Дантон, Робесп'єр, Наполеон Бонапарт, — основний напрямок політики залишався той самий. „Індивідуальну особливість „великої людини“ було так само без-