буржуазні їхні провідники боялися й не мали рішучости, — й цехові майстрі фактично зберегли всю владу в своїх руках. Скоро закон концентрації капіталів виявив свій вплив — Флоренція й тут була справжнім зразком сучасних буржуазних демократій. Самі цехові майстрі, поступовно бідніючи, зробилися клієнтами великих капіталістів: „демократична республіка“ стала прикривати керування невеликої купки банкірів, яка потроху зійшла на один банкірський дім — Медичі, Ротшільдів Європи XV ст. Банк Медичів та флорентійська казна цілком зіллялися й банкроцтво торговельного дому Медичів одночасно було й руїною флорентійської республіки. Невдача робітничого руху, таким чином, згубила всю історію вічової республіки, а відновити цей рух вже не було часу; ми вгорі бачили, що зміна загально європейських умов поклала край економичному розквітові італійських міст.
Боротьба буржуазії й пролетаріяту почалася, таким чином, у Флоренції майже напередодні її занепаду: це дає місце шаблоновим виразам, що, мовляв, ця боротьба — „явище занепаду“ та т. и. Той самий Макіавеллі, історик Флоренції, дав би досить матеріялу для доказів того, що і виникнення „вільного міста-респуб-
