світі, який не знав товарового обороту і не звик до грошової форми капіталу: все незвичайне й чужа здається малорозвиненій людині грішним. Того, хто поневалював людину за допомогою грошей, прирівнюволося до єретика; навпаки, поневолити людину за допомогою землі було звичайнісінькою та цілком зрозумілою справою. Натуральне господарство Середньовічної Європи (так само як і старого Риму, чи старої Юдеї) грунтувалося на хліборобстві. Земля була головною цінністю, володіння землю головним привилеєм, — всі суспільні стосунки так чи инакше звязувалися з землею. Середньовічну мораль, не зважаючи на своє, здавалося-б дуже „ідеалістичне“ походження (з Старого Завіту), в дійсності безпосередньо й точно відбивало середньовічне господарство.
Наведеними прикладами, ми звичайно, не думали вичерпати запас історичних фактів, що до певної міри пояснються тільки з точки погляду історичного матеріялізму. Але вимога „пояснити всі історичні факти“ економично, це взагалі одна з наівніших вимог, які тільки можна поставити науці. Запас історичних фактів необмежений — і він що-дня росте і в глибину, — через відкриття нових історичних матеріялів, і в ширину — бо саме життя що-дня втворює
