табор“. Легко зрозуміти спорідненість цього слова з словом „товариш“; але й звязок слова „військовий табор“ з тим, що продають і купують, не буде для нас загадкою, коли ми тільки згадаємо, що староруський комерсант-работорговець був типовим представником так званої „розбійницької торгівлі“ (Raubhandel), — він торгував тим, що силою захопив у мирного населення. Ми наочно можемо спостерігати таку первісну „торгівлю“ в Африці, де араби грабують слонові кістки й забірають людей в центрі „чорного материку“, щоб продавати потім те й друге в побережніх містах. Староруський купець, норман, був, що до цього, рідним братом сучасному арабові. Цілком зрозуміло, що його табор був рівночасно й торговельним складом і розбійницьким гніздом або військовим табором, — для тієї доби це було однаково. І „товар“, перш ніж стати об'єктом купівлі-продажу, був військовою здобиччю; таке значіння слова „товар“ знає й наш літопис. Коли торгівля стала мирною, те й друге значіння слова зникли — й старі жорстокі звичаї набрали багато лагідніших форм, що виявилися в прислів'ї „як не ошукаєш, то й не продаси“…
Але коли ми від слів перейдем до поняттів, то побачимо точнісінько таку саму картину. Ми
