відтінків, малоприступних непідготовленому зорові? У скотарських племен центральної Африки для визначення блакитного кольору неба й зеленого кольору трави є одне й те саме слово: але для відтінків масти своїх корів вони мають тут два десятки назв, помічаючи тут дрібниці, цілком непомітні європейцеві. У туземців Гаваї, як каже Макс Мюллєр, є тільки одне слово „aloba“, для того щоб висловити поняття „любови“, „дружби“, „пошани“, „вдячности“ та инш., — але дуже багато слів на те, щоб висловити відтінки в напрямкові й силі вітру[1]. Все існування цих людей залежало колись від рибальства — і стан моря, отже сила й напрямок вітру були для них найголовнішим життєвим інтересом.
Ми могли-б навести скільки завгодно аналогичних прикладів з спостережень над мовою. Можна, напр., простежити, як міняється значіння слів в залежності від господарських змін. Серед усіх знайомих слів „товар“ (крам) і „товариш“, які походять очевидно від одного кореня, на наш погляд не мають нічого спільного. Але староруська мова заховала проміжну ланку: „товари“ на мові першого літопису означає „військовий
- ↑ Див. Ribot, там саме, стор. 109.
