таннього, найглибшого кореню. Він хтів цим нагадати, що ідеї не з неба падають і не вигадуються в спокійних кабінетах теоретиків, а народжуються в самій гущі боротьби за існування. І, породженні в боротьбі, великі історичні ідеї самі є могутнім знаряддям боротьби: ідейна творчість, праця свідомости, це не що инше, як тільки величезний апарат пристосування в боротьбі за існування.
З цієї точки погляду, як раз історія „ідей“, історія виникнення загальних поняттів блискуче доводить правдивість економичного матеріялізму. Візьмемо, наприклад, яке-небудь загальне поняття, найзвичайніше та найконкретніше, наприклад, поняття „кінь“. Як ми його втворимо? Ми відкидаємо цілу низку ознак, яких нам „не потрібно“ — масть, зріст та т. и. й беремо тільки деякі, що нас „цікавлять“, як, напр., форму тіла… Щоб мати загальніше поняття „четвероногого“, нам потрібно відкинути ще цілу низку ознак, що одріжняють коня від корови, собаки та инш. Щоб ступити ще на один ступінь узагальнення й здобути поняття „ссавця“, нам потрібно відкинути ще богато ознак, після чого кінь буде в одному товаристві з дуже мало схожим до нього китом. Кожне узагальнення припускає вибір з ріжноманітної маси дійсности
