Сторінка:М. Покровський. Економичний матеріялізм. 1923.pdf/22

існує само незалежно від зовнішніх обставин, від матеріяльних потреб людини. І як раз ця помилка читача є особливо цінною з точки погляду буржуазного ідеалізму. Спираючись на неї, можна всилити людям, що існують де-які „ідеї“ одвічні, незмінні, обов'язкові всім часам і народам. Або, коли це потрібно, навпаки, що у кожної нації є своя „ідея“, яку неможна ні позичити в иншої, ні передати їй. „Ідеї“ першої категорії особливо залюбки досліджувало так зване „натуральне право“, — яке доводило (а почасти й зараз доводить), що де-які людські права, між иншим і право власности, даровано людині самою природою, а тому їх не можна ні віддавати, ні змінювати. Таким чином, буржуазний лад робить спробу закріпити себе навіки, так само, як робив це в свій час лад феодальний, але иншими способами. „Ідеями“ другої категорії переважно захищають поліцейську державу: сваволю оголошують за національну установу, а кожну спробу замінити царство сваволі вільним ладом плямують, як одхилення від національної традиції, як зраду „народньому духові“. Тому ідеалізм другої категорії є найсильнішим в тих країнах Західньої Європи, де найкраще збереглася поліцейська держава, як, напр., у Німеччині. Тому що професор