Сторінка:М. Покровський. Економичний матеріялізм. 1923.pdf/14

виявилося цілком. Протилежність класових інтересів, з'окрема інтересів буржуазії та пролетаріяту, вгрунтував уже Сен-Симон (1760–1825) років за двадцять до „Маніфесту“. Першенство економичних явищ в історії безперечно визнавали усі соціалісти утопісти (той самий Сен-Симон, Фур'є, Оуен); все майбутнє щастя людства будували вони на реформі продукційних відносин. Через те, що Маркс і Енгельс прилучаються до могутньої тієї течії, яка протягом трох століттів ширшає, наближаючись до наших часів, ми не повинні, звичайно, ані трохи зменшувати значіння авторів „Маніфесту“. Усі великі твори роблять підсумок тому, що збіралось в головах людей багато років. Дивуватись доводиться не цьому, а иншому: чому економичний матеріялізм досі не зробився єдиним провідним принціпом при з'ясовуванні історії? Що цьому за причина? Чи збочив науковий та філософський розвиток? Цього ніяк не можна сказати: наука XIX століття блискуче виправдила механичне з'ясування явищ, висунене XVII ст. Не кажучи вже про величезний успіх фізики, механичне з'ясування світу захопило, через Дарвіна, всю органичну природу, де до перших десятиріччів минулого століття так уперто гніздилися ріжні середньовічні забо-