родження ґельської мови. Ґельська Ліга жваво заходилася відкривати школи з народньою викладовою мовою. Року 1900 було що тільки 140 шкіл з народньою викладовою мовою, а вчилося тоді по-ґельськи лише 1400 дітей. За слідуючих пять років число таких шкіл виросло до 1300, а число дітей — до 37 000. А ще через рік по-ґельськи вже вчилося в Ірландії 100 000 дітей.
Рівночасно Ґельська Ліга провадила завзяту боротьбу за ірландський національний університет. Ще року 1845 в трьох ірландських містах — Белфасті, Корку й Гелваю — засновано було «королівські коледжі» з університетською програмою, але — католиків до них не приймалося! Кілька десятиліть пізніше в Дубліні засновано «католицький університет», але на нім можна було студіювати лише геологію й філософію. Хто отже хотів вистудіювати на лікаря, адвоката, математика чи природознавця — той мусів іти до Англії, до англійського університету.
Аж р. 1908, дякуючи спільним заходам гомрулістів під проводом Редмонда, провідників Об'єднаної Ліги та Гайдової Ґельської Ліги, в Дубліні нарешті засновано національний ірландський університет і під його заряд передано також згадані коледжі в трьох ірландських містах. Ґельська Ліга добилася ще того, що від доступаючих до цього університету конче вимагалося знання ґельської народньої мови.
Під натиском цього національного руху англійський уряд став усе більше схиля-
