Сторінка:М. Григорович. Як Ірландія здобула собі волю (1924).djvu/40

Ця сторінка вичитана

ухвалить, він остаточно стає законом і переводиться в життя. Отже ця палата панів того ж 9 вересня законопроєкт про гомруль для Ірландії відкинула. Ціла праця Гладстона пішла на марно.

Слідуючого року Гладстон провів через палату громад другий корисний для Ірландії закон про поліпшення долі безземельних ірландських селян. Палата панів знов одкинула й цей закон. Нічого також не вийшло з нового земельного закону, виробленого особливою комісією, бо на цей раз кабінет Гладстона не мав довгого віку. Вже в середині р. 1895 він мусів знов уступити місце консервативному кабінетові Сольсбері.

Знов почалась стара пісня: «спочатку заспокоєння, а потім реформи». Ірландію, яка нібито була «роспустилася» під ліберальним урядом Гладстона, знов почали заспокоювати залізною рукою. Але разом з тим кабінет Сольсбері тепер бачив, що треба дати Ірландії й якусь правдиву полегкість, щоб Ірландці бачили, що Англія вміє не тільки бити, але й голубити. Для цього заведено р. 1896 нові земельні закони, які трохи поліпшили становище ірландських арендаторів, а через два роки на Ірландію поширено нову систему місцевого самоврядування, що-йно заведену в Англії й Шотландії.

Остання реформа була першою правдивою значною уступною національним вимогам Ірландії. Повітові й губерніяльні ради, які заводились цим законом для полагодження місцевих справ, мали всюди бути виборні, а