Сторінка:М. Григорович. Як Ірландія здобула собі волю (1924).djvu/39

Ця сторінка вичитана

зачумлений. Не обходилося й без того, щоб де-кого не набили.

Нове міністерство спочатку вдалося до старого випробованого способу. Провідників руху звелено було заарештувати, в цілім краю заведено страшний адміністраційний терор. Та скоро показалося, що на репресії Ірландці відповідають ще гіршим терором, а тому навіть консервативний уряд Сольсбері кінець- кінцем виступив перед парламентом з двома проєктами реформи для Ірландії. Перший проект мав трохи поліпшити систему місцевого самоврядування, а другий заводив обовязкову й безплатну народню освіту. Ухвалений зістав тільки останній законопроєкт, бо проти першого рішучо повстали ірландські й ліберальні посли, не бажаючи, щоб латали те, що мусить бути цілком наново збудоване. Так цей проєкт і перепав.

Тимчасом в Англії настали нові парламенські вибори. Перемогу дістали об'єднані гладстонівці та Ірландці. Кабінет Сольсбері мусів цофнутись і знов уступити місце кабінетові Гладстона. Це було в середині 1892 р., а на початку 1893 р. Гладстон знов виступив перед парламентом з проєктом гомруля для Ірландії. На цей раз Гладстон мав більше щастя, й і вересня того року закон зістав ухвалений парламентом у третім читанні, себ-то остаточно. Але в Англії є не тільки парламент (т. зв. палата громад), а є ще надпарламент — палата панів. Кожний закон, ухвалений палатою громад, мусить ще піти на розгляд палати панів, і аж коли та його