датора непомірну ціну. Той самий закон дозволив чиншовикам продавати своє чиншово право, а також полекшив перехід ґрунтів у повну власність арендаторів.
Та Парнель і його однодумці не вдоволилися цим законом, вимагаючи повного скасування арендних відносин, себ-то цілковитого переходу всіх земель у повну власність арендаторів без ніякого відшкодований для дідичів. Ця вимога мала під собою ту підставу, що давніше Ірландія не знала ніяких англійських дідичів, а вся земля належала самому ірландському народові. Коли англійський уряд насильством і конфіскатами повідбирав ту землю в Ірландців і віддав її дідичам, то поворотне її відібрання від дідичів і перехід її до Ірландців був би тільки відтворенням порушеної справедливости, отже ні про яке відшкодований тут не могло бути мови.
Разом з тим партія Парнеля далі вимагала здійснення гомруля.
На ці вимоги Гладстон одновів тим, що розвязав «Земельну Лігу» й звелів поарештувати Парнеля та багато инших ірландських національних провідників. Можна собі уявити, яку завирюху ці заходи викликали в Ірландії! На місце розвязаної «Земельної Ліги» зараз утворилась нова «Національна Ліга». Терор проти англійських дідичів і представників адміністрації також дуже загострився. Дужо скоро Гладстон був змушений зарядити звільнення арештованих, хоч поставив їм притім де-які услівя. Угода між
