царської досконалості. Один з випадків, де цей рицар найяскравіше виявив свою розважливість, свої здібності, відвагу, терпіння, вірність та кохання, було його добровільне відлюдництво на Пенії Побре. Там, не визнаний сеньйорою Оріаною, він спокутував свої гріхи, прибравши ім'я Бельтенеброса; ім'я, звичайно, змістовне й відповідне до життя, яке він обрав собі з доброї волі. Мені легше наслідувати його в цім, ніж переполовинювати велетнів, одтинати голови зміям, убивати андріаків[1], розганяти цілі армії, розбивати флоти й нищити чарування. До того ж ця місцевість дуже придатна для таких вправ.
— Що ж саме ваша милость збирається робити в цім відлюднім місці? — спитав Санчо.
— Хіба ж я не сказав тобі, що хочу наслідувати Амадіса, удаючи, ніби я з'їхав з глузду, впав у розпач і розлютувався? Разом з тим я наслідуватиму й дона Рольдана, коли той, збожеволівши, почав висмикувати з землі дерева, каламутити воду в чистих струмках, убивати пастухів, нищити отари, відпалювати хати, руйнувати будинки, красти коней і робити сотні тисяч інших безумств, гідних бути увічненими. Проте, я не збираюся точно наслідувати Рольдана, Орланда чи Ротоланда (він мав усі ці три імени) в усіх його безумствах, які він робив, думав або висловив. Я повторюватиму тільки ті, які здаються мені найважливішими. А може задовольнюся наслідуванням Амадіса, який не робив ніяких руїнницьких безумств, а здобув собі такої, як ніхто, слави самим плачем та своїми почуттями.
— Але мені здається, сеньйоре, — сказав Санчо, — що ті рицарі мали рацію робити таке безглуздя, бо їх спонукала до цього жіноча зрада. А ваша милость? Яка причина є у вас, щоб стати божевільним? Яка пані погордувала вами? Хіба є у вас докази, що сеньйора Дульсінея Тобоська зрадила вас?
— В тім то й річ, — відповів Дон-Кіхот, — і в тім той полягає краса мого вчинку. Не великі заслуга й честь, коли рицар збожеволіє з причини; інша справа — з'їхати
——————
- ↑ Андріаки — потвори, часто згадуються в рицарських романах, як і в інших міфічних історіях.
90
