Як бачите, воно не зникло! Воно чекало свого слушного часу, і як тільки загреміли гармати, направлені проти узурпаторів української волї й долї, „гурток еміґрантів“ із російської України зараз-же розгорнув стяг самостійної України.
Вже в осени 1914-го року „Союз визволення України“, відмежувавшись від полїтично непридатних або непевних елєментів, сконсолїдував ся в ту полїтичну орґанїзацію, яка відома тепер дуже широким масам полонених Українцїв, як полїтична репрезентація російської України по сей бік боєвої лїнїї.
Зі зрозуміння історичної конечности полїтичного виступлення України на поле міжнародної полїтики взяли ми на себе тягар державного представництва недержавного народу. Ми непохитно ідемо сим тернистим шляхом цїлий час світової війни; обороняємо інтереси українського народу, як уміємо і як то позволяють нам наші сили, і робитимемо се доти, доки творчі полїтичні сили нашого народу не покличуть до життя правно для того уповажнених представників.
Звідки взяли ся ми, представники неістнуючої ще самостійної України, і чому про се так мало чутно було доси? Чи не є правдою те, що ми називаємо наклепом на „Союз визволення України?“
Нї!
