Кожен з інтересом прочитає сю „промову,“ ми певні в тому; але так само певні, що сливе нїхто не згодить ся з арґументацією бесїдника, а вже напевне всї нові читачі запитають: чому власне сю бесїду за наше безперечне право на самостійність друкуєте тепер?
Так, „мова“ полїтиків міняєть ся, вона мусить бути пристосована до обставин часу і взаїмовідносин полїтичних сил: не сміє у чесних, серьозних і далекосяглих полїтиків міняти ся лиш суть того, що вони відстоюють, за що борють ся!
Ми, видавцї, так колись говорили. Ви чуєте від нас тепер иншу мову, але все-ж про те саме, про самостійну Україну, про що говорили ми й тодї — 15-20 років назад!
Видаємо власне сю книжечку тепер для того, щоб раз на завше збити дурні й нечесні пльотки, які розпускають наші московські й польські вороги, покликаючись при тім на „цїлком певні“ „ябеди“ наших таки українських полїтичних недоумків та потурнаків, наче-б до війни ми нїколи про самостійність не думали.
Починаючи від московських чорних кроків, що вже третє столїттє захланно й невпин-
