Сторінка:Міртала.djvu/247

Цю сторінку схвалено

стерпіти, від того, чого не слід потерпити. Серце Спарти, паленіло тільки до звитяги. Те саме і з гордовитим. Він хоче бути за першого, він хоче бути за єдиного, а знестися так високо понад усіх, без порушення справедливости й стоптання добра, не може. Змагаючися з отакими, як він, ти будеш за відважного поборника справедливости.

На хвилинку запала мовчанка. Потім хтось з гурту знову поспитав:

— А що ж є, вчителю, у самій своїй істоті добро?

— Складається воно з чотирьох первопочатків: любови до людей, любови до правди, любови до свободи й любови до гармонії.

Стрункий переходень, що на одній нозі, поставленій на підвищення колони, лікоть на коліні, а чоло на долоні спирав, звів голову й скрикнув:

— Слова твої, вчителю, мов музика небесна, грають у затишку цього кружґанку й наче бальзам цілющий течуть серед лементу, що повно його сьогодні в цьому місті. Але, Музоніє, того часу коли ти навчаєш тут шляхетних юнаків людської правди й любови, там, на форумі, вовки й гадюки ллють у душу римського люду отруту пихи та зненависти!

Музоній і юнаки, що його обступали, озирнулися, але переходень, що вимовив ці слова чудовою латинщиною, злегка хіба забарвленою чужоземською вимовою, поспішно звертав уже на котрусь із вуличок, що провадили до Тибру. По хвилині мовчання з гуртку, що стояв у тіні кружґанку, озвався