Сторінка:Міртала.djvu/245

Цю сторінку схвалено

промовляли, підголошуючи словам свого зверхника чи додаючи й свою до них дещицю. Всі вони були з своїм паном у Юдеї й добре знали той край і нарід, що його замешкує. Розповідали отож вони речі, що від них слухачі полотніли з жаху або тремтіли з гніву. Як це? — печуть тіла чужоземців і з'їдають їхні тельбухи? віддають шану ослячій голові, цапові й такому ще божкові, що в його середині вогню повно! На поталу вогневі кидають вони також і дітей! Божок цей називається Молох. Моляться також теляті, злитому з золота. Знаються на чарах та заклинах, що ними навертають чужоземців на свою віру. Сила є в Римі людей, що навернулися на їхню віру. Чи ж римський нарід спокійно дивитиметься на облишених своїх богів?.. Попередні цісарі не раз вже боронили римських святощів супроти цих азіятів. Клавдій вигнав їх із Риму. Цісар Веспасіян є лагідний та дуже обтяжений через інші справи, але ненавидить їх і потому, що вчора скоїлося на Септах, накладе, запевне, на них свою лиху правицю…

На форумі розлягалися сичливі шемріння:

— Цісар ненавидить їх! Чи чуєте? Цісар ненавидить їх! Цестіїв челядинець знає, що каже! він каже, що цісар їх ненавидить!

Високий, зґрабний, у кереї чоловік прудко залишив тепер громадський базар, що виблискував незлічимими багатствами та гучав вереском