Сторінка:Міртала.djvu/225

Цю сторінку схвалено

приносив Африкус-нижняк, що линув із спалених пустель.

Forum Romanum аж горів. Розпаленіле небо зливало свої бляски на храми, палаци й курії цього ринку, що властиво мав назву Forum Civilis, громадянський базар; у соняшній спеці, що аж пашіла в ньому, сліпуче полум'яніли незлічимі та неоцінні речі, що на мистецьки будованих підмостках виставлено їх тут на загальний огляд. Це була виставлена на загальний огляд державна скарбниця: збір військової здобичі, здобутої в звитяжних війнах, та коштовностей, згромаджених через зажерливість, марнотратство або артистичні приподобання попередніх цісарів. Угорі, над цими підмостками, як також і довкола форуму, побіля стін, брам і кружґанків військові прапори зносили високо в повітря свої оздоби: зірки, гадючі спліти, та величезні, немов замірені на когось руки. Внизу строкатий, на багацько окремих громадок розбитий натовп, з піднесеними головами розглядався в цьому нагромадженні багатств, що сп'яняли його почуттям безмежної пихи. Сотні палких очей зорили по черзі по вкритих золотим посудом і усипаних рясною росою коштовного каміння столах; по висланих слоновою костю, келепом, сріблом і діяментами ложах, що мали вигляд левів, лебедів або павичів; по утвореній з двох діяментових таблиць шахівниці, що її фігурки посідали в собі пуди мистецьки карбованого золота; по злитих із срібла