роїлися вони й гучали мільйоновим натовпом, що бенькетував і бавився просто неба. На численних торгах, що мали назву рибного, свиного, волового, дров'яного й т. ін., величезні столи вгиналися під купами грубого печива й вареного або печеного м'ясива. З металевих кратерів чи винозборів сила ложок відповідного зразку наливала до пугарів та чар міцного напою, що, розбавлений рідким медом, виповнював повітря гострим пахом корінняних присмаків.
До цих заставлених від цісаря столів, що його скнарство та зажерливість зникали супроти необхідности дати юрбі розвагу та їжу, надходили люди різних станів. Лише вельможні та витворні й вибагливі люди обходили цей день гучними бенькетами в своїх власних будинках і палацах. Базари й вулиці роїлися з люду, складеного з численних клієнтів можновладних родин, що носили загальну назву паразитів; із недавніх відпущенців, що не мали ще часу прийти до пам'яти від фізичних і моральних мук невільництва; з вільних наймитів, браних до різної праці по фабриках, вулицях, крамницях, в порті; з невільників, що їм панська ласка не перебаранчала брати участи в незвичайній забаві; з сили звичайних вояків і знаних із своєї простоти сотників.
Натовп цей збільшували ще численні громади різного фаху ремесників, що носили назву колегій: гаптарі, пахощники, хлібопеки, шевці, кравці й т. ін.,
