одноплеменників, що насмілювалися зняти руку проти римської могутности, що збуджувала в ньому щиру й чолобитну пошану.
Подвійність почувань і характеру виразно малювалася в жвавій Йосиповій постаті й рухливих його порухах.
Агріпин приятель, обмилуваний ласками королівської родини, сів поряд з халкідійським царем; за двома цими людьми найвидатнішими з-посеред єврейської аристократії, що перебувала в Римі, посідав і поставав численний гурт багатих і впливових євреїв, що їх найвиразнішим типом був опасистий, осяйний виразом щонайбільшого з себе задоволення, зодягнений у римську тогу, в зо́лоті й клейнодах на грудях і руках, банкір Монобаз. Він і кільканадцять подібних людей заступали собою в Римі ту частину єврейського народу, що на своїй батьківщині носила назву садукеїв. Посідачі значного майна, нащадки старовинних родин, вони засвоїли до певного ступеня грецько-римську культуру, в звичаях наслідували звитяжців половини світу, корилися перед силою влади, що розподіляє всі гонори та добра, трохи філософствували, з Епікурової школи засягали виключно науки спокійного зужиткування земних насолод, у білих, оздоблених клейнодами руках жваво й моторно обертали величезні статки-маєтки. Кожен з них привів сюди з собою своїх синів, родичів, писарів, помічників і головних служників
