маківками колон з коринтської міді, що яскраво блискотіли в соняшному промінні. Тут, під Капітолійською стіною, навколо Фламінського цирку, зносилася сила будівель, різного розміру, різного призначення. Храми Геркулеса й Міневри, войовничої Белони й єгипетської Ізіди, Пантеон з великою опуклою банею, величезні Неронові лазні, круглодовгасті бані трьох театрів, ряди крамниць, виповнених коштовним крамом, палаци можновладців, довгі колонади, що окривали долішні поверхи палаців, усі ці за різних часів і для різного призначення позводжувані твори, а то й архітвори архітектонічного мистецтва становили собою неоглядну густвінь мармурів; бронзи, слоневої кости й дорогоцінних металів, густо-рясно оздоблених малюваннями та різьбою. Різьба ця гірляндами кам'яних квітів і листя повивалася по прозорому мереживу колон, безліччю кам'яних облич, людських, дитячих, звірячих, спиналася на потужні стіни; з дахів, фризів, карнизів, з-понад порогів і стін вабила або загрожувала постатями веселих фавнів, пустотливих амурів, задуманих сфінксів, могутніх левів, дельфінів, орлів, шулік, гадюк, чарівничих, в натурі не подибуваних, сплетінь звірячих і людських тіл.
По дахах кружґанків та палацових ґанків зносилися там, немов повітряні, розквітлі садки, вікна храмів і горішніх палацових поверхів, ясніли кришталевими шибками й повівали різнобарвними
