побачити приготовання, що вже там розпочато до Аполонських ігрищ. Ходімо з нами!
Артемідорова веселість почала переходити в нудьгу. Розкидливий, він поглядав кудись убік мосту, і недбало відповів:
— Ні, пані; я шукаю сьогодні самоти, а позастаючись з тобою, опинився б у товаристві цілого Риму.
— Знову зачепив мене, непоправний! Не вперше вже даєш мені до зрозуміння, що я обмовниця. Розповім тобі за це кілька відомостей, що напевне засмутять тебе так само, як мене потішать позавтрішні ігрища. Чи ти хоч за ці ігрища будь-що знаєш? На Марсовім полі побачимо троянські танки; так, троянські танки, що виконуватимуться квітом нашої молоді, на чолі з самим щонайчудовшим Титом. Умираю з цікавости й лечу, щоб побачити, як будують трибуни й ложі… Здається, для Береніки та її двору вибудується окрему ложу… Кажуть, що по закінченні ігрищ Береніка покладе лавровий вінок на Титову голову й саме того часу оголоситься прилюдно за одружіння майбутнього цісаря з… єврейкою. Чи ми дійсно дочекаємося того, що наші цісарі одружуватимуться з жінками сходу… Але за все це — ані телень. Богам все дозволено… Я дивитимуся на ігрища з Цестієвої ложі…
— Забуваєш, шановна, що ти прирікла мені помсту, — впав їй у річ Артемідор.
