немає жадного такого двору, що бъ не обкрадено, а якъ злапають злодѣя и приведуть на розсудъ до воєводы, то во̂нъ не то що не покарає злочинця, а навѣть и покраденого не во̂дбирає во̂дъ него. Двохъ козако̂въ замордовано, душегубо̂въ злапали, але воєвода нѣчимъ не покаравъ ихъ. Въ березолѣ Протасьева зсадили зъ воєводства.
Зъ єпископомъ Методіємъ Бруховецкій бувъ у велико̂й приязни. Методій доволѣ таки прислужився Бруховецкому по̂дчасъ выбору єго на гетьмана. Але, вернувшися зъ Москвы, вони, якъ кажуть, розбили глекъ. Вони обыдва дотепни̂ и прихильни̂ були заводити сварки, злорѣчити и копати оденъ другому яму. Московски̂ ласки и шаноба розбудили у гетьмана пыху, во̂нъ надававъ рады и такихъ обѣцянокъ, котри̂ повинни̂ були выкликати на Украинѣ велики̂ перемѣны, не всѣмъ по серцю. Прихо̂дъ воєводо̂въ, во̂добравшихъ зъ рукъ козако̂въ судъ и росправу, ще не выкликавъ нарѣканя тымъ лишень, що воєводска управа не роспочала ще своєи дѣяльности; та за сю новину Методію, менше кого иншого, припадало дорѣкати Бруховецкому; бо самъ Методій, ще за Выговского, якъ бувъ у Нѣжинѣ протопопомъ (Максимомъ Филимоновичемъ), такъ радивъ Москвѣ завести на Украинѣ воєводскій устро̂й, котрый найлѣпше забезпечить край. Але рѣчь въ то̂мъ, що гетьманъ, перебуваючи въ Москвѣ, зачепивъ церковный устро̂й своєю порадою постановити митрополіту на Украину зъ Москвы. Про сю рѣчь переказавъ Методію Дворецкій. Отутъ Методій и помѣтивъ той вузликъ, за котрый можна було зачепитися и повести по̂дкопъ по̂дъ гетьмана. Методію препоручено було адмініструвати митрополію, доки выберуть нового митрополіту. Во̂нъ напутивъ кієвске духовеньство, що бъ воно заявило гетьманови, що по своѣмъ старосвѣцкимъ правамъ и звычаямъ хоче воно обо̂брати собѣ якого достойника на митрополіту. Гетьманъ во̂дповѣвъ: „Радѣю, що вы побиваєтесь, абы кієвска митрополія не стояла осироченою, не тямлю лишень, чи призволить на ваше бажанє царь. Менѣ въ Москвѣ згадували про статьѣ умовлени̂ зъ Богданомъ Хмельницкимъ, що бъ въ украиньски̂ мѣста, а именно въ Кієвъ, митрополіту постановлявъ святѣйшій патріярха московскій. Мы тодѣ съ товариствомъ мѣскимъ и низовымъ, яке того часу въ Москвѣ було, на ту рѣчь по̂дписалися и царь вырядивъ своихъ по̂-
