иншими зысками“. Гетьмана пошанували золотою ферязею, прибраною перлами и дорогими самоцвѣтами и подарували єму „горлатну“ шапку. Старшину, полковнико̂въ и писарѣвъ обдарували сукнами и соболевыми футрами. Гетьмана зробили бояриномъ, а поѣзжанъ єго „дворянами“ (шляхтою). Дня 31. жовтня гетьманъ розмовлявъ зъ Желябужскимъ.
Гетьманъ промовивъ: „Спытай у великого державця, якъ во̂нъ скаже менѣ, чи що бъ я самъ побачився съ княземъ Дмитромъ Долгоруковымъ и посватавъ єго доньку, чи може свато̂въ заслати? А коли высватаю и умовимося, якъ и що, такъ на якій терминъ прирече царь справити весѣлє? Та ще зво̂дки забирати невѣсту, хто єѣ во̂ддаватиме? въ якій дво̂ръ менѣ єѣ привезти и кому бути у мене на весѣлю? Бажавъ бы я, що бъ на весѣлю у мене батькувавъ бояринъ Петро Салтыковъ. Я вже прохавъ про се боярина. Та ще въ якій стро̂й скаже менѣ царь убратися на весѣлє, чи въ мо̂й гетьманьскій, чи въ московскій боярскій? Ще отъ що: коли высватаю, такъ яки̂ до весѣля по̂слати молодо̂й подарунки? По нашому звычаю дарують молодо̂й серги, сукню, панчохи и черевики. Нехай бы, державець, звелѣвъ справити весѣлє въ першо̂й половинѣ листопада“.
Коли справлялося гетьманове весѣлє, вѣдомости не маємо; не скажемо й того, чи во̂нъ самъ сподобавъ Долгоруко̂вну, чи може царь вызнавъ придатнымъ одружити єѣ зъ гетьманомъ. По̂сля весѣля Бруховецкій прохавъ царя, надѣлити єго навѣчно шептако̂вскою сотнею въ стародубскому полку, Що бъ бувъ у него, гетьмана, у єго жѣнки и дѣтокъ, коли ихъ Богъ по̂шле, сво̂й захистокъ, бо хочь у него и єсть Гадячь, але те мѣсто — єго резиденція — належить до гетьманьскои булавы, значить, невласне добро єго, Бруховецкого, а того, хто гетьмануватиме. Окроме Шептако̂вскои волости Бруховецкій выпрохавъ собѣ ще млыны на Ворсклѣ, дво̂ръ въ Переяславѣ и дво̂ръ у Москвѣ, на случай коли приѣздитиме до столицѣ. Лохвицю и Роменъ приписано на во̂йскову гармату.
Новопоставлени̂ дворяне добули собѣ во̂дъ царя маєтностей; судія Забѣла добувъ села: Обто̂въ, Ревутинцѣ, Лучишки, Погорѣло̂вку, Ковеньки; во̂йсковый писарь Шийкевичь — Покурницю и Ковчинъ; полковники: кієвскій Дворецкій — Серединку, Надино̂вку и Бурки; нѣжиньскій Гвинто̂вка — село
