багацько и вони ради̂сеньки̂ були заподѣяти єму лихо. Помѣжь такихъ ворого̂въ чей же чи не на першому мѣсцѣ стояли Тетера и польскій полковникъ Севастьянъ Маховскій, чоловѣкъ значный на той часъ; бо по̂дъ єго руку во̂ддали те польске во̂йско, яке лишилося на правому березѣ Днѣпра, доки Чернецкій не вернеться зъ лѣвого боку. Баламуты пустили гуто̂рку, що ворохобня повстала за згодою Выговского. Що бъ знищити отсю гуто̂рку, Выговскій, яко кієвскій воєвода, выдавъ 1. березоля універсалъ и оповѣщавъ, що люде плещуть, нѣ бы во̂нъ по̂дложивъ по̂дпалу до усобицѣ, бажаючи зновъ стати гетьманомъ. „Ваши̂ милости, такъ промовлявъ Выговскій въ універсалѣ, обертаючись до козацкого товариства: добре тямите, що зъ доброи волѣ зрѣкся я гетьманьского уряду, тямите и про те, що й перше ще, заразъ по смерти славного Богдана Хмельницкого, я во̂дрѣкався во̂дъ гетьманованя, якъ менѣ єго подавали“. Теперь Выговскій взывавъ козако̂въ зо̂братися и обо̂брати собѣ гетьмана, коли Тетера зречеться гетьманувати, а єму, Выговскому, вѣдомо, що Тетерѣ стало важкимъ гетьманованє.
Давно, ще за Богдана, коли Тетера бувъ переяславскимъ полковникомъ, а Выговскій генеральнымъ писаремъ, такъ Тетера не друживъ зъ нимъ. А пото̂мъ почали вони ворогувати изъ за майна. Тетера одружився зъ братовою Выговского, вдовою Данила, Оленою, донькою Богдана Хмельницкого и пригорнувъ въ своє орудуванє велике жѣнчине вѣно, котрому бъ слѣдъ було перейти на руки Выговского, яко добро єго братовои. Окро̂мъ того, ставши гетьманомъ и Богдановымъ зятемъ, Тетера пригорнувъ до себе и инши̂ тестеви̂ скарбы, имовѣрно вважаючи на те, що одинокій Богдано̂въ сынъ Юрій пострыгся въ ченцѣ и зрѣкся свѣта. Выговскій й собѣ заявлявъ своє якесь право на те добро. Тетера бувъ гетьманомъ, особою значною: супротивникъ єго вже не гетьманувавъ и хочь займавъ значну посаду воєводы, та значною вона була бо̂льшь по имени, нѣжь по тымъ средствамъ, якими орудувавъ Выговскій. Одначе жь коли вони обыдва помѣрялися своими послугами Польщѣ, то певно перевага бъ була за Выговскимъ, во̂дповѣдно тому, що во̂нъ вчинивъ за для Польщѣ за часъ свого гетьманованя.
Здавалося, що въ сѣй суперечцѣ польскій урядъ потягъ бы руку за Выговскимъ. Тетера й не сподѣвався выграти
