до̂йшли свѣжи̂ московски̂ силы по̂дъ урядомъ ро̂жныхъ воєводо̂въ.
Коли Поляки рушали на Новгородъ-Сѣверскій, Ромодановскій наздо̂гнавъ ихъ по̂дъ Пирого̂вкою[1] на переправѣ черезъ Десну. Лѣдъ бувъ хрусткимъ; мабуть тодѣ вже стоявъ конець лютого. Переходити черезъ рѣчку по̂дъ натискомъ Москалѣвъ, Полякамъ було небезпечно, одначе вони перейшли Десну, хоча, во̂дбиваючися во̂дъ Ромодановского, чимало стратили во̂йска. Мы не вѣдаємо подробицѣ сеи переправы черезъ Десну. Украиньска лѣтопись повѣдає, що на по̂дмогу до Ромодановского не прибули въ сво̂й часъ воєводы зъ Бряньска и Путивля, а то бъ Ромодановскій не то що розбивъ бы Поляко̂въ а й самого короля мо̂гъ бы живцемъ полонити. Московскимъ воєводамъ заперечали сварки помѣжь себе.
Король зъ во̂йскомъ щасливо до̂йшовъ до Новгороду-Сѣверского. Новгородцѣ не впустили до себе Поляко̂въ. Тутъ на во̂йсково̂й радѣ польски̂ ватажки урадили, що бъ король, взявши частину во̂йска йшовъ на Литву и въ дорозѣ злучився зъ во̂йскомъ литовскимъ; а друга частина коронного во̂йска по̂дъ проводомъ Чернецкого и Собѣского повернула на правобережну Украину, втихомирювати тамъ народну ворохобню, котра по̂днялася заразъ, якъ король и Тетера перейшли черезъ Днѣпро на лѣвобережну Украину.
Тодѣ жь Поляки довѣдалися, що наказный гетьманъ, полковникъ Богунъ, у котрого по̂дъ урядомъ було ко̂лька тысячѣвъ козако̂въ, въ часъ таборованя по̂дъ Глуховомъ, потайно выдававъ Глухо̂вцямъ вѣсти про рухъ и замѣры Поляко̂въ; а козаки Богунови̂, по єго наказу стрѣляли не по Глухо̂вцямъ, а въ повѣтре. Довѣдалися ще Поляки й про те, що Богунъ потайно зноситься зъ Бруховецкимъ и умовився зъ нимъ напасти на Поляко̂въ зъ заду въ то̂й часъ, коли вони переправлятимуться за Десну. Одначе московски̂ ватажки сплохува́ли и тымъ не дали выконатися замѣрамъ Богуна, котрый ще за Богдана вславився во̂йсковыми хитрощами. Поляки нарядили надъ Богуномъ во̂йсковый судъ, котрый засудивъ єго на смерть. Богуна и ко̂лькохъ єго товаришѣвъ розстрѣляно.
- ↑ Село Новгородъ-сѣверского повѣту.
