Ця сторінка вичитана
— 151 —
ко̂въ зъ воєводою въ Полтавѣ. Слѣдство переведене въ Полтавѣ Кикиномъ |
стор. 90—99. |
ГЛАВА ОДИНАЙЦЯТА. Дорошенко наводить Татаръ на Польщу. Невдатни̂ польски̂ посольства въ Туреччину и Крымъ. Коронный гетьманъ Собѣскій въ По̂дгайцяхъ. Битва зъ Дорошенкомъ и Татарами. Польске во̂йско въ облозѣ. Сѣрко веде Запорозцѣвъ на Крымъ. Опустошенє Крыму. Тревога мѣжь Татарами. По̂дгаєцка умова. Нещиро̂сть Дорошенка. Надѣѣ на Туреччину. Письмо Инокентія Гизеля до Дорошенка. Братъ Дорошенко̂въ Грицько. Зсылки Шереметева зъ Дорошенкомъ. Дубеньскій у Дорошенка. Письмо Дорошенка до Шереметева. Запевненя Дорошенка въ прихильности до Москвы. Митрополіта Тукальскій. Стряпчій Тяпкинъ. Переговоры Тяпкина зъ братомъ Дорошенковымъ. Письмо Дорошенка до Тяпкина. Прихильно̂сть народу на Лѣвобережѣ до Дорошенка. Тревожный стань лѣвобережнои Украины. |
стор. 99—115. |
ГЛАВА ДВАНАЙЦЯТА. Бруховецкій глядить способо̂въ, що бъ оберегтися во̂д народнои ненависти. Єго зсылки зъ Дорошенкомъ и Тукальскимъ. Рада у Бруховецкого въ Гадячѣ. Думка про по̂дданьство Турречинѣ. Рада въ Чигиринѣ у Дорошенка. По̂сланцѣ Бруховецкого на сѣй радѣ. Єпископъ Методій невдоволеный Москвою. Инокентій Гизель у Методія. Помиренє Методія зъ Бруховецкимъ. Позволенє посполитимъ вступати въ козаки. Народни̂ повстаня по мѣстахъ. Справа по̂дъ Остромъ. Бруховецкій выганяє зъ Гадяча воєводу и царскихъ ратнико̂въ. Лицемѣрство Бруховецкого зъ ними. Росправа зъ Москалями въ ро̂зныхъ мѣстахъ. Царски̂ грамоты. По̂дбурюючи̂ во̂дозвы Бруховецкого. Посольство въ Туреччину. Дорошенко переходить на Лѣвобереже. Ромодановскій въ Котельвѣ. Дорошенко и Бруховецкій въ Опошнѣ. Убійство Бруховецкого. Похороны єго тѣла въ Гадячѣ |
стор. 115—134. |
Списъ жерелъ, котрыми авторъ користувався при написаню монографіи „Руина“ |
стор. 134—136. |
ВЪ ДОДАТКУ:
| стор. 137—148. |
