паться за него. Та надѣѣ єго не зовсѣмъ справджувалися. Москва не вельми хутко и не вельми съ почутємъ готова була годити єму такою мѣрою, якою во̂нъ ѣй годивъ. Вороги єго могли знѣвечити єго першь, нѣжь Москва нагадалася бъ спасати єго. За для Москвы все одно було, кого козаки оберуть собѣ гетьманомъ, абы сей гетьманъ бувъ вѣрнымъ и поко̂рливымъ московскому уряду. Дозволяючи козакамъ во̂льною радою выбирати собѣ гетьмана, Москва затвердила бъ кожного, кого выбере рада и во̂дъ кожного бъ во̂дреклася и выдала бъ єго на кару, коли того вымагала во̂льна рада. Чого не заборонено було Бруховецкому заподѣяти надъ Сомкомъ и Васютою Золотаренкомъ, того бъ не боронили заподѣяти и надъ самымъ Бруховецкимъ, що бъ догодити другому полюбленому и обо̂браному во̂льною радою. Бруховецкій се тямивъ и розумѣвъ: Дорошенко бувъ небеспечнымъ єму; воювати проти Дорошенка було трудно, бо лѣвобережни̂ козаки могли перейти до него. Тымъ-то Бруховецкій рѣшивъ здружитися, по̂ти въ спо̂лку зъ Дорошенкомъ: во̂нъ роспочавъ потайни̂ зносины зъ Дорошенкомъ. Коли си̂ зносины выникли, про те не скажемо, але тямимо, що тодѣ, якъ Дорошенко вѣвъ розмову зъ Дульскимъ и Тяпкиномъ, такъ вже велися мѣжь гетьманами переговоры черезъ ченця, на призвище Якубенка. Дорошенко листовне и словами переказувавъ зъ Якубенкомъ Бруховецкому, що охоче зречеться во̂дъ гетьманьского уряду, абы Украина обохъ боко̂въ Днѣпра злучилася до купы и козацтво не було знѣвеченымъ. И митрополіта Тукальскій писавъ до Бруховецкого, що Дорошенко не встоює за сво̂й гетьманьскій урядъ и готовый зложити єго на руки Бруховецкому, ради суцѣльности и незалежности свого ро̂дного краю. Съ такими листами митрополіта засылавъ до Бруховецкого ко̂лька разо̂въ: писавъ, що Московскій царь и Польскій король вмовилися, абы всю Украину огнемъ и мечемъ поруйнувати. Бруховецкій повѣривъ сѣй выгадцѣ и почавъ єѣ росповсюджувати.
Дня 1. сѣчня у Гадячѣ у Бруховецкого во̂дбувалася рада. Поздоровити гетьмана зъ новымъ рокомъ прибули полковники: нѣжиньскій Артемъ Мартиновичь; черниго̂вскій Иванъ Само̂йловичь; переяславскій Дмитрашко Райчь; прилуцкій Лазаръ Горленко; полтавскій Костя Кублицкій; миргородскій Григорий Апостоленко и кієвскій Василь Дворецкій; були тутъ во̂йскови̂
