Цю сторінку схвалено
сила. Хто против неї годен устояти?
|
|
|
І знов те саме галицько-українське місточко. Знов з усїх сторін пливуть звуки музики. В ярко осьвічених костелах служать ксьондзи благодарственні молебнї. Туди спішить всїлякий нарід. І шляхтичі одїті в стройні випозичені контуші і спольщені коренні українські міщани і урядники і війсковість. Спішать ті з патріотизму, ті з набожности, ті з цїкавости. Через цїлий день видко в місточку празник. Воздух наповняють найріжнороднїйші звуки. Там пищить “катаринка”, там грає жидівська орхестра, тут знов запиті палкарі друть на цїле горло якусь очайдушну патріотичну пісню. З всего, що вас окружає, видите, що нинї в місточку якесь велике торжество. А яке? То Польща на коренній українській земли обходить сьвято недовареної конституції третого Мая, обходить сьвято початку свого упадку. Дивний нарід! Они кожду нагоду визискають, щоби лиш заблестїти своїм патріотизмом, щоби влити сьвіжу каплю отухи в серця упадаючих духом братів. Пяні патріотизмом і тому щасливі. |
І знов то саме галицько-українське місточко. Чудовий ранок сьвітить над землею. Каплї роси блестять діямантами на сонци, сьпіви пташенят пливуть чудовими райскими мельодиями. Вся природа дише весною. Она возносить собою чоловіка і неначе говорить
