ти той марний гріш. Одно лишень, що на потїху співчуючих фацетів та соколиків можу сказати то хибань се, що пан Нарашевич згаданого вексля анї досї не заплатив анї в будучім заплатити не гадає.
Підволочиска 16. VIII. 1904.
В старім дрімучім лїсї, що припирав ся до малого гуцульського місточка Скосова, дїяло ся від кількох днїв щось надзвичайного.
Серед загальної тишини роздавав ся нараз протяжний клич боєвої сурми, несли ся уривані слова команди а за хвилю весь лїс заповняв ся дикими криками, які тисячним відгомоном відбивали ся о подерті дахи і пообдирані мури згаданого місточка, та вводили його мешканцїв в такий страх, що деякі бояли ся навіть вийти з хати. Тільки відважнїші сходили ся по заїздах та підсїнях і там шептали між собою о грозячій небезпецї. Якийсь учений, жидівський маламед вичитав в тойрі, що се появив ся в друге славний Довбуш та муштрує в лїсї своїх леґінїв. Коли мине 40 днїв, тодї висиплять ся вони з лїса як бараболї з міш-
