— А тут має бути у вас якась біблїотека, книжки? — зачав знов старий.
— Книжки? Ага, є! То онтам у тій шафі, що її пани зі Збаража прислали.
Панок підійшов до шафи і відчинив двері. В шафі не було анї одної книжки, тільки три гладущики з молокм стояли на середній поличцї.
— Гарна біблїотека — муркнув під носом молодший і облизав ся на вид молока.
— Гей, пане ґаздо, та тут нема жадних книжок, лиш якесь молоко.
— Є молоко? А, то добре. Тільки нехай пани не рухають, бо стара би страх сварила ся.
На такий арґумент молодшому став язик кілком, а старший лиш здвигнув плечима. В ту пору ввійшов до хати якийсь недолїток і побачивши чужих панів, став у нерішучости на порозї.
— Не бій ся, Собку, то пани від читальнї приїхали — озвав ся з печи старий — кофіранку тобі привезли — додав, усьміхаючи ся.
Старший панок сягнув рукою до кишенї, виймив одну рогативку і хотїв її направду засадити на голову хлопчинї.
— Я не хочу! — кричав той збороняючи ся.
— Та чому, дурню?
