Сторінка:Мстислав Рус. Причта про Садівника (Скрентон, 1914).pdf/101

Цю сторінку схвалено

там мали читальники зібрати ся. Старший панок зіскочив з візка та ввійшов у коршму.

— Не було тут єще читальників?

— Читальників?… Суре, вус гайст дус “читальники”?

— Ну, не знаєш? Таж то ті хлопи, що тут все пють!

— Ага! ага! — повідає арендар — ще не було, але ось що тільки їх не видно. Вони тут що недїлї пють аж до рана.

— А де тут читальня? — спитав немило вражений тим панок.

— Читальня!… Суре вус гайст дус а “читальня”?

— Читальня, прошу пана, — відповіла Сура — читальня то є в кривого Войтка.

— А далеко звідси?

— Зараз я панови дам свого Кнобля, то він запровадить.

Панок вийшов і сїв на візок.

— Ну, знаєте, хлопня хоче нам зробити несподїванку і зібрала ся певно в читальни, — сказав він до товариша.

Той нїчого не відповідав.

З коршми вийшов маленький Кнобель і закомендерував: “Вйо за мною!”

Візок рушив і покотив ся на другий кінець села.