черезъ Волощину топлене срѣбло, во̂скъ, куны. У Волощинѣ набували танъ званый то́варъ татарскій: перець, кадило, цитрины, мальмазію, шовкови̂ матеріи, окрасы шко̂ряни̂ для коней, ковры, — до Браилы ѣздили по рыбы. Торги волами и худобою, що вели купцѣ льво̂вски̂, простягалися и поза границѣ Волощины въ дальши̂ краѣ Сходу. Тамтуда найбо̂льшь здається Во̂рмене, набувши худобу на Волощинѣ, вели єѣ, а такожь спроваджували єѣ до Львова. Мыто оплачувалося въ головныхъ мѣстахъ купецкихъ въ Сучавѣ, Серетѣ, Черно̂вцяхъ, Рыбнику и т. и. при вывозѣ и привозѣ товаро̂въ промысловыхъ, якъ и сырыхъ плодо̂въ. Згадують найбо̂льшь про нѣмецки̂ та во̂рменьски̂ возы, се бъ то Во̂рменъ и Нѣмцѣвъ, що привозили товары до Волощины. Вино спроваджувано впрость зъ Угоръ просмыками карпатскими, н. пр. до Сянока, Коломыѣ. Зъ найважнѣйшихъ плодо̂въ краєвыхъ перевозили со̂ль, пашню, начинє. И си̂ товары складали, окро̂мъ складо̂въ н. пр. для соли въ Городку и Белзѣ, найбо̂льшь у Львовѣ, и зъ во̂дси вывозили ихъ за границю. Здається, що се не спиняло мѣжь сусѣдными мѣстами купецтва, то̂лько мѣстамъ, положенымъ на схо̂дъ во̂дъ Львова не було во̂льно безпосередно крамарювати зъ мѣстами на заходѣ во̂дъ Львова, навѣть по̂дчасъ ярмарко̂въ.
Здається, що королѣ Польски̂ вже рано давали по̂льги декуда въ користь поодинокихъ мѣстъ. Такъ н. пр. мѣсту Сянокови та Кросну було во̂льно безпосередно черезъ Змигородъ и Крако̂въ провадити товары до Шлєска и Мазовіи. Тутъ бо въ Сяноцѣ скупилося купецтво По̂дго̂ря такъ, якъ въ Коломыѣ купецтво Покутя[1]. Купцѣ съ Коропця, Коломыѣ, Снятина провадили со̂ль и инши̂ товары на Подо̂лє черезъ Коломыю.
Своими во̂дносинами и поселенями купцѣвъ зъ далекихъ сторо̂нъ, Льво̂въ бувъ посередникомъ купецтва мѣжь Сходомъ а Заходомъ и на тому звязку головно операвъ сво̂й матеріяльный бытъ. Тому бачнымъ окомъ слѣдивъ Льво̂въ за всякими зворушенями, що именно въ ту добу во̂дбувалися на Сходѣ и могли захитати єго купецки̂ во̂дносины. На во̂дгомо̂нъ завоёваня Цар-
- ↑ Покутємъ у ширшому значѣню звали цѣлый просто̂ръ на полудни Днѣстра ажь по Карпаты, — а въ тѣснѣйшому кутъ мѣжь Черемошемъ а Прутомъ. Подо̂лємъ зветься весь просто̂ръ землѣ на сходѣ рѣки Стрыпы положеный. По̂дго̂рємъ зветься часть Галичины на заходѣ Покутя, що оперяється о горы Карпаты.
