Цю сторінку схвалено
Найдорожче я віддала по добрій волі —
сказала, вдивляючись у захід, —
того дня, як не була у школі,
що зоставив матові відзнаки.
Наслідом губився зір в тумані,
де в синіх плямах танули сильветки.
Блиски зривалися з очей кокетки,
зливались з стрілами у нерухомім
спогляданні.
Діткнулась рукавом — у відповідь на
зичність.
За спиною шептались недокличні
далекі кроки.
28 — IV. 917. Владівосток.
ДАЛЕКІ КРОКИ